Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Barna I$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Barna I. Intradiffusion Mass Transfer during Drying of Slag Gravel Raw Granule [Електронний ресурс] / I. Barna, Y. Gumnytskyi, V. Atamanyuk // Chemistry & Chemical Technology. - 2013. - Vol. 7, № 4. - С. 461-466. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chemistry_2013_7_4_18 | ||
| 2. | 
Atamanyuk V. The heat-and-mass transfer during filtration drying of feedstock for slag gravel production. Research of change of temperature of thermal agent is on height of layer of material [Електронний ресурс] / V. Atamanyuk, I. Barna, D. Symak // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Теорія і практика будівництва. - 2014. - № 781. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPTPB_2014_781_3 Надано результати експериментальних і теоретичних досліджень тепло- та масообміну під час фільтраційного сушіння сировинних матеріалів виробництва шлакового гравію. Експериментально досліджено зміну температури теплового агента в часі за висотою шару сухих і вологих сировинних матеріалів і визначено залежність швидкості переміщення зони масообміну від температури. | ||
| 3. | 
Barna I. Ethnic aspect of natural resource management of the Ternopil region during the [Електронний ресурс] / I. Barna, S. Barna // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2017. - № 1. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2017_1_3 Досліджено вплив зміни етнічної структури населення на традиції природокористування в межах етнічних територій. Об'єктом вивчення обрано систему традиційного природокористування корінного українського населення Тернопільської області. Встановлено масштаби впливу на традиційне природокористування українців, як систему способів освоєння навколишнього природного середовища, яка склалась історично на основі тривалого, екологічно збалансованого використання природних ресурсів, з боку мігрантів - представників імперських утворень. Вивчено зміну землеробських традицій автохтонів впродовж ХIII - ХVIII ст. під впливом нововведень польськими, литовськими, німецькими колоністами, які були представниками державницьких етносів. Екологічні наслідки колоніального статусу території Тернопільської області в контексті традиційного природокористування не стали критичними, позаяк державницькі інтереси імперій-завойовниць зумовлювали домінування шляхти, вельмож, що експлуатували корінне населення, яке реалізувало власні традиції природокористування. З іншого боку, селянське населення серед мігрантів репрезентувало землеробські традиції, відтак ментально визнавало необхідність збалансованого землекористування. Аналіз систем традиційного природокористування та землеробства польських поселенців, які становили найбільшу частку, засвідчує значну подібність з такими у автохтонів краю, що мало позитивні наслідки за рахунок розширення кола вирощуваних сільськогосподарських культур, поширення нових сортів фруктових дерев, збільшення ролі садівництва та городництва. Перебування в складі литовської держави мало позитивний вплив на природокористування українців, зокрема, завдяки введенню обов'язкового удобрення грунтів в умовах трипільного землеробства. Значну увагу приділено екологічному впливу на територію регіону та його природно-ресурсний потенціал за часів вторгнення монголо-татарського війська, яке зумовило не лише соціально-економічну, а й екологічну деградацію компонентів довкілля. | ||
| 4. |
Yankovska L. The potential of atmospheric air and water stability under anthropogenic pressure in the Ternopil region [Електронний ресурс] / L. Yankovska, I. Barna // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2017. - № 2. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2017_2_24 Для визначення потенціалу стійкості атмосфери Тернопільської області до забруднення було проаналізовано дані про середньорічну кількість опадів, повторюваність днів з опадами понад 5 мм, переважаючу швидкість вітру протягом року, в тому числі повторюваність днів зі штилями, сильним вітром, туманами. Загалом над територією Тернопільської області переважають процеси самоочищення атмосфери. Чітко виділяється Північний район з найвищим в області потенціалом самоочищення атмосфери, що забезпечується тут здебільшого за рахунок горизонтального виносу забруднюючих речовин завдяки частій повторюваності вітрів із швидкістю понад 6 м/с. Досить часта повторюваність рясних опадів (35 % днів у році) забезпечує також вертикальне самоочищення повітря. Найнижчий метеорологічний потенціал стійкості атмосфери у Південному районі, де спостерігається найнижча в області середня швидкість вітру, найчастіше повторюються безвітряна погода і тумани, що сприяють затриманню забруднюючих часток у приземному шарі атмосфери. Проте загалом тут також переважають процеси самоочищення атмосфери. Своєрідним у цьому відношенні є Центральний район, що характеризується середнім в області потенціалом самоочищення атмосфери. Проте, зважаючи на неоднорідність у його межах основних метеорологічних показників, даний район можна поділити на два підрайони: Західний та Східний. Так, у Західному підрайоні випадає найвища в області кількість опадів (понад 650 мм) і найчастішою є їх повторюваність. Натомість, у східній частині - інтенсивніший вітровий режим. При визначенні стійкості поверхневих вод враховувались їх гідрологічні характеристики (у першу чергу, середня багаторічна витрата води), що визначають величину розчинення та швидкість виносу забруднюючих речовин, а також кольоровість (рівень концентрації гумінових і фульвокислот) та температурний режим води (кількість днів протягом року із середньодобовою температурою води понад 16 <$E symbol Р>С), від яких значною мірою залежить інтенсивність процесу мінералізації природних і антропогенних домішок у воді та рівень біологічного самоочищення водойми. Отож, дуже низький потенціал самоочищення відмічений у верхівіях рік області та у басейнах невеликих річок, що зумовлено, насамперед, низькими показниками витрати води у них. Найвищий потенціал стійкості характерний для р. Серет (південніше місця впадіння р. Гнізної) та нижньої течії р. Збруч. Отже, найуразливішими до антропогенного навантаження є малі річки області, на охорону і відтворення яких необхідно спрямовувати особливі зусилля. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |